Сторінка юного журналіста у соцмережі: поради професіоналів

На одному із занять гуртка «Юний журналіст» ми розмовляли про  просування себе як майбутнього журналіста у соцмережах. Тут ви можете прочитати поради професійних медійників, які можуть бути корисними не лише для початківців-журналістів, а й усім школярам, які ведуть активне соціальне життя

Відомий український журналіст, медіатренер Валерій Голубєв у своїй книзі “Ефективність” дає 5 порад для кращої самопрезентації у Фейсбуці:

1.Головне фото – нічого зайвого. Найкращий варіант аватару – фото портретного типу, зроблене у студії. Краще використати нейтральний фон. Це потрібно, щоб не відволікати інтернет-користувачів та дати змогу краще побачити обличчя. Головне фото має бути актуальне – навряд чи люди сприймуть серйозно особу, у якої влітку – фото у шубі

2. Фонове фото – можливість дати уявлення про сферу вашої діяльності, зацікавлення чи просто настрій. Обкладинка може мати просто вигляд природи і змінюватися кожного сезону.

3. Самопрезентація у 5 кадрах. У Фейсбуці є функція обраних фото. Вони відображаються у верхній частині сторінки, відразу після інформації про себе. Головне – це розповісти про себе у цих 5 фото, зробити їх достатньо промовистими, акцентувати на головних аспектах вашого життя.

4. Інформація про себе – одним реченням.  У цьому пункті важливо коротко розповісти про себе і те, чим ви цікаві зовнішньому світові.  Наприклад, “оригінальні рецепти на всі випадки життя“ , “телеведуча , завжди випитую найтаємніше“, “журналіст – розслідувач , борюсь з корупцією у рідному місті“ .

5. Фотографії: ви, люди та ви з людьми. Тут варто уникати двох крайнощів – однотипних портретних фото, а також повної відсутності фотографій, на яких  ви зображені.  Щоб зарекомендувати себе як соціально активну людину, потрібно регулярно постити фото з іншими людьми . Це можуть бути друзі, родичі, однокласники, вчителі.

Наша наставниця у сфері журналістики Марія  Пилипчук також дала кілька порад для правильної подачі себе у соцмережі.

1. Регулярні дописи. Не занадто часто, але і не зовсім рідко – щоб ваша сторінка була “живою” і викликала інтерес. Оптимально 3-4 рази на тиждень.

2. Теми. Для юного журналіста їх є більш ніж достатньо: дописи про те, як проходять заняття у гуртку, будь- яка цікава вашій аудиторії публічна подія, ваші думки чи просто гарний пейзаж, нещодавній перегляд нового фільму чи відгук про щойно прочитану книгу…

3. Конфіденційність. Це також дуже важлива складова. Тут можна вибрати людей , яким показувати публікації, або ж навпаки приховувати. Ваша участь у публічних соціальних подіях варті того, щоб показати їх загалу, адже журналістика – це публічна професія. А от про родинні свята краще розповісти найближчим людям – налаштування конфіденційності дають можливість обрати різноманітних глядачів і читачів ваших дописів. Регулюєте ви!

4. Друзі. Тут підліткам дуже важливо пам’ятати про власну безпеку, бо цей розділ соцмереж практично знівелював головне значення слова “друг” як надійну людину, на яку ви завжди можете покластися. Не варто прагнути більшої кількості сумнівних незнайомців у списку ваших друзів. У цей розділ варто додавати лише знайомих вам людей.Нехтуючи цим, ви наражаєте себе на небезпеку: зловмисники, що нишпорять соцмережами, можуть використати вашу особисту інформацію проти вас або намагатися вплинути на вас психологічно, маніпулювати задля власних мотивів. Тому періодично потрібно “чистити” друзів. Видаліть різних “іноземців”, які не спілкуються українською, незнайомих вам людей явно не вашого віку і оточення, випадкових “френдів”, які ніяк не реагують на ваше соціальне життя, а ви не не реагуєте на їхнє. Нехай серед ваших ДРУЗІВ будуть насамперед батьки і родина, однокласники, гуртківці і педагоги, реальні знайомі – щирі й надійні !

  5. Паролі. Одне з головних налаштувань, яке забезпечує доступ до вашої сторінки. Ви повинні мати надійний і складний пароль. Експерти з кібербезпеки радять періодично змінювати його – кілька разів на рік або при підозрі на спробу зламу вашої сторінки. Але як запам’ятати пароль? Досвід показує, що варто свої паролі записати у “секретному” записнику, бо все-таки папір залишається досить надійним носієм інформації навіть в наш час!

Фото Віталія Голубєва – з Фейсбук-сторінки 

Фото заняття - вихованки гуртка “Юний журналіст” Анни Кравець

 Записала і впорядкувала вихованка гуртка “Юний журналіст” Яна Кошелюк


Опубліковано в Без категорії