Сьогодні доволі актуальною темою у нашому житті став туризм. Усі ми хоч раз подорожували. Тож, подорожуючи, ми порівнюємо чужу місцевість і свою. Туризм доволі швидко розвивається. Ось, наприклад, його розвиток в нашій країні особливо актуалізується, оскільки саме завдяки йому Україна може поліпшити соціально-економічну ситуацію. Ми вирішили взяти інтерв’ю у Дарини Ігорівни Хмільовської – керівника гуртка «Спортивне орієнтування» Палацу учнівської молоді, аби дізнатися, що таке «професійний туризм» та як розвивається ця сфера у наш час.

- Дарино Ігорівно, скажіть, будь ласка, що варто розуміти під словосполученням «професійний турист»?

- Для мене професійний турист – це людина, яка не тільки любить подорожувати, але для цього має ще й деякі навички та знання в цій галузі. Професійний турист – той, хто, подорожуючи, дізнається для себе щось нове, активно займається спортом. Перш за все, це – витривала людина, що має гарний фізичний стан. Її емоційна система має бути добре підготовлена, аби вона могла витримувати різні нетипові ситуації.

- Чи може людина, яка, наприклад, сьогодні поїхала на дискотеку до Львова, а завтра – зробити селфі у Клеванському тунелі кохання, вважати себе туристом?

- Впевнено можу сказати, що не може. Це, напевне, моя суб’єктивна думка та не варто її сприймати за єдиний вірний шаблон, але туристом є людина, яка дійсно може почерпнути щось суттєве з кожної подорожі. Тому тут явно не може бути поверхневого сприйняття змісту подорожей. От якщо людина знайшла для себе нових цікавих друзів з того чи іншого міста, які їй розповіли про свої традиції та побут, культуру й ментальність місцевих жителів, вона є справжнім туристом. Якщо ж хтось їде до іншого населеного пункту просто побайдикувати, це до туризму відношення не має.

- Знаю, що ви керуєте гуртком туризму. Скажіть, будь ласка, з якого віку дитина може почати тренувати свої туристичні навички?

- Туристичні навички – це та категорія навичок, що знадобиться будь-якій дитині ще з самого початку її навчання в школі. Я можу з впевненістю сказати, що є такі теми в туризмі, які легко дадуться дитині в 4 рочки. Так, звичайно, це не буде те навантаження, яке дається на заняттях дитині в 6-7 класі, але, все ж, необхідно працювати з юним туристом над тренуванням його навичок змалку. Поділюся трішки власним досвідом. Для мене першою навичкою стала не витривалість, а дисципліна. Турист – це людина, яка, позаймавшись рік в гуртку, вийде звідти вже іншою: у неї буде дуже високий рівень дисципліни ще з самого малечку. Тому займатися туризмом можна практично з найперших років свого життя.

- А що взагалі цікавого може дізнатися і навчитися вихованець вашого гуртка?

- Я, запрошуючи до себе на гурток, казала таку фразу: «Ми з вами будемо подорожувати, змагатися і знайдемо собі багато нових друзів». Можливо, хтось сприйняв це просто як гарний заклик, щоб діти прийшли, але насправді це так є. Свого часу Волинь приймала змагання, де була команда з Литви. Ми дуже подружилися з нею. У нас були різні мови та різні пріоритети, та ми подружились настільки, що, проживши півтора року часу, ми досі спілкуємося та раді одне одного бачити. Тому, перш за все, туризм – це друзі. Важливо, коли ти знаходиш однодумців – людей, яким подобається та сама справа, що й тобі.

- Що б ви хотіли побажати кожному, хто хоче почати займатися туризмом на професійному рівні?

- Просто прийдіть, а далі – вже завдання гарного вчителя!

Спілкувалася Валерія Сліпченко, вихованка гуртка “Юний журналіст” та кореспондент журналу