Публікуємо творчі роботи, які були подані вихованцями гуртка “Юний журналіст” на Всеукраїнський конкурс творів “Я – журналіст” у 2018 році. Пропонуємо есе Анни Сорочан.
Хочу почати з вислову Генрі Люса, американського журналіста: «Я став журналістом, щоб максимально близько підійти до серця світу». Рік тому мене надзвичайно зацікавила ця професія, і за цей час я взнала багато нового та корисного для себе. Зараз я розумію, що хочу бути активним учасником подій, які відбуваються у Луцьку та поза ним.
Деякі людей кажуть: «Журналістика – це не професія, це так – хобі». Мені дивно це чути! Ті ж люди, які мені це доводять, теж читають, дивляться або слухають новини. Але, можливо, вони і не задумувались над тим, що хтось їх шукає, обробляє та публікує. І це кропітка праця, яка вимагає професіоналізму, відповідальності. Журналіст – це працівник ЗМІ, який щодня доносить до людей важливу інформацію.
Журналістика має свої незаперечно привабливі сторони: можливість відстоювати силу правди, утверджувати справедливість і допомагати людям. Ця робота дозволяє прожити насичене подіями життя, а також мати достойну винагороду і зайняти своє місце у суспільстві. Для молодої людини, яка прагне спілкуватися з цікавими людьми й розширювати власний кругозір, це творча драйвова професія. Мені здається, що кожен день журналіста неповторний, особливий та яскравий. Журналісти багато подорожують, постійно узнають щось нове. І це мене притягує, бо не люблю одноманітності у будь-чому.
Мене дуже надихає та мотивує популярна українська журналістка Катерина Осадча, яка за короткий період часу навчилась вільно розмовляти українською мовою і вже з 2008 року працює на каналі «1+1». Вона живе багатим на події та емоції життям. Такий висновок можна зробити завдяки її Instagram сторінці.
Але я усвідомлюю і складнощі цього покликання. Для мене найважливішим є моральна відповідальність за кожен написаний текст. Переглядаючи новини, я розумію, що журналіст може потрапити в центр екстремальних, навіть трагічних подій, де є реальна загроза його життю. І я думаю, що мене це не злякає.
Щоб підготувати себе до професії журналіста, я відвідую гурток «Юний журналіст», що при Палаці учнівської молоді. Тут ми вивчаємо основи журналістики, вчимось фотографувати та знімати відео, спілкуємося з непересічними людьми та пишемо свої перші публікації. А ще – дебютуємо на Всеукраїнському конкурсі учнівських творчих робіт «Я – журналіст!».
У 2019 році Анна побувала на навчанні Школи універсального журналіста в Острозькій національній академії і здобула свій перший диплом слухача з рук відомого українського журналіста, медіатренера Віталія Голубєва. ВІТАЄМО з таким гарним поступом Нових пригод на шляху до журналістики та натхнення!
Фото – Марії Пилипчук