Окрім того, у підготовці та проведенні ток-шоу брала участь Дитячо-юнацька телестудія Палацу (керівник Ольга Андріївна Шкідина), а технічним забезпеченням проведення шоу займався культорганізатор закладу Сергій Анатолійович Абрам. 

На початку ток-шоу ведуча спробувала дізнатися у присутніх у залі батьків про те, коли, на їх погляд починається перехідний вік. Думки розділилися.

Після цього Олена Олександрівна звернулася із даним запитанням до психолога. За словами Людмили Вікторівни, варто розрізняти такі поняття як «перехідний вік» та «криза перехідного віку». Якщо поняття перехідного віку стосується суто фізіологічних характеристик підлітка та їх зміни, то криза перехідного віку – це конфлікт між психологічним та фізіологічним віком.

Далі ведуча запитала у присутніх, якими думками вони можуть поділитися з приводу сучасних підлітків. Художній керівник Палацу Тетяна Іванівна Панасюк зазначила, що, на її погляд, нинішнє покоління підлітків є дуже хорошим. І те, що батьки й педагоги не завжди розуміють дітей, ще не означає того, що з дітьми щось не так, адже кожне покоління переживає свої кризові моменти. Тому варто просто допомгти підліткам правильно пережити процес їх становлення як особистостей.

Психолог відзначила, що усі підлітки – дуже різні. Проте, батьківський приклад впливає на кожну дитину. За її словами, аби допомогти підлітку пережити кризу перехідного віку без потрясінь, необхідно допомагати йому у всіх гарних починаннях, утриматися від категоричного осуду помилок та надмірної критики. Дійсно, часто підлітки самостверджуються не найконструктивнішим чином, але спрямовувати їх у потрібне русло варто оговоренням проблем, а не тиском.

Директор ПУМу Степан Іванович Сидорук, що був присутній у глядацькому залі, розповів цікаву притчу про батьківський приклад та його вплив на повідінку дитини. За сюжетом, чоловік вирішив позбутися свого батька, вівизши його у ліс. А коли він повернувся, то його маленький синочок сказав, що зробить із ним так само. Після цього він забрав батька додому та дуже шкодував про свій вчинок. Підводячи до підсумку свою промову, директор зазначив, що як дорослі люди ставляться до своїх батьків, так їхні діти ставитимуться до них.

Після цього ведуча шоу озвучила результати опитування батьків, що проводилося у ПУМі з метою виявлення основних проблем, з якими стикаються батьки підлітків. Як виявилося, 40 % опитаних вважають проблемою конфліктність, 32 % – невизнання батьківського авторитету та небажання вчитися, у 20% батьків немає ніяких проблем з дітьми, 7 % вважають, що діти потрапили до поганої компанії, а ще 1 % батьків стикнулися з тим, що їх діти уже мають шкідливі звички.

Керівник Дитячо-юнацької телестудії Ольга Андріївна Шкідина презентувала відео, де вихованці й педагоги ПУМу розкрили своє бачення проблеми перехідного віку.

Психолог Палацу розповіла про дитячу самотність, яка іноді переходить у шукання себе в сектах чи навіть суїцидальні нахили. Аби вберегти свою дитину від цього, батькам варто обговорювати з нею її проблеми, не навішувати ярликів, не висміювати дитину, уникати тотального контролю, а також потурання епатажним витівкам на публіку. За словами Людмили Вікторівни, поширена помилка батьків полягає в тім, що вони часто нерівномірно розподіляють увагу між старшими та молодшими дітьми, що травмує старших. Потрібно дотримуватися здорового балансу у спілкуванні з усіми.

Далі слово взяла соціальний педагог, яка розповіла про те, чому для підлітків дуже важливо мати спілкування з однолітками. За словами фахівця, саме це допомагає соціалізації, формуванню власного «я» дитини. При цьому підлітки є дуже чутливими до думки оточуючих про них. Особливо це стосується дівчат. Ольга Михайлівна також зазначила, що нерідко саме спілкування із друзями призводить до негативних наслідків. Результати досліджень учених ілюструють той факт, що багато девіантних вчинків підлітків зумовлені саме тим, що робились вони за компанію. Проте, заборонятися спілкуватися з однолітками – не варіант. Слідкувати за колом спілкування підлітка варто не тотально. Батькам варто приділяти багато часу тому, аби пояснювати дитині, як правильно діяти. Пояснення не повинні бути у формі нотацій. Нариклад, можна просто обговорити ситуацію, коли один знайомий наркоман чи алкозалежний помер – проаналізувати, що стало причиною шкідливої звички, які втрати людина понесла через неї протягом життя та чому, зрештою, її спіткав саме такий кінець. Такі обговорення сприятимуть тому, що у дитини розвиватиметься оціночне мислення, відповідальність та вміння говорити «ні», коли цього потребують обставини.

Перед тим, як завершувати ток-шоу, педагоги Палацу продемонстрували присутнім відеоролик про гарні стосунки у родині та підтримку батьками дітей. Зворушливе відео нікого не залишило байдужими.

О. Патола, Д. Коваленко (вихованка гуртка “Юний журналіст”)

«Люби, як душу, а тряси, як грушу», – здавна говорили про виховання дітей. Проте, у сучасних психологів часто виникають сумніви щодо доцільності подібних методів. Чи потрібно батькам карати дітей, а якщо потрібно, то як, намагалися з’ясувати педагоги Палацу учнівської молоді спільно із батьками під час ток-шоу «Батьки та діти», яке пройшло 18 листопада у актовій залі ПУМу. Захід був присвячений Всесвітньому дню дитини, який відзначається щорічно 20 листопада.

Час стрімко крокує уперед та кидає нам усе нові й нові виклики. Змінюється ментальність, звички людей, технічні пристрої. Але є речі, які незмінні упродовж багатьох епох. Одна з них – батьківська любов, що проявляється у правильному вихованні. Але чи справді для впливу на сучасних дітей підійдуть ті самі методи виховання, які застосовувалися кілька десятиліть чи століть тому?

Саме для того, аби знайти відповідь на це запитання, 18 листопада у Палаці учнівської молоді відбулося ток-шоу «Батьки та діти», присвячене темі покарання дітей.

Керівники проекту під час його підготовки провели анкетування, результати якого проаналізувала ведуча Олена Балабаш. Опитування показало, що 138 батьків  із 195 респондентів вважають покарання необхідною складовою частиною виховного процесу. Із них 78 батьків підтримують фізичні покарання. А 57опитаних  висловилися проти будь-яких покарань.

Яке ж ток-шоу може обійтися без гостей? Отож, героїнями стали дві мами різного віку. Одна із них виховує маленького синочка, а інша є багатодітною матір’ю, у якої шестеро дітей. Обидві вони поділилися зі спеціалістами та публікою тими методами виховання, які вважають дієвими.

Молода матуся виступила проти фізичного покарання, адже вона знає із власного досвіду, наскільки це неприємно та негативно впливає на ставлення до батьків. Проте, друга гостя висловила думку, що у фізичних покараннях немає нічого поганого, але потрібно знати межу та застосовувати їх дуже обережно. Найчастіше вона використовує морально-психологічні заходи впливу, проте не застосовує й фізичні покарання, коли вважає їх необхідними.

Після цього слово надали спеціалістам. Психолог Людмила Шокало наголосила, що не лише надмірність у покараннях, а й нав’язлива опіка також шкідлива для дитини. «Надмірна опіка теж впливає на поведінку дитини. Часто батьки просто «душать» її своєю увагою, не даючи самовиразитися і проявити себе. Звісно, ми повинні підтримувати у важких ситуаціях дитину, проте не можна повністю вирішувати за неї проблеми та нав’язувати свою думку» – коментує спеціаліст.

Далі слово надали методисту Валентині Стаднік. Вона розповіла аудиторії, що ж таке покарання, та до яких наслідків можуть призвести регулярні фізичні покарання дитини. За словами соціального педагога, карати дітей необхідно, але це повинні бути не фізичні покарання, аби у них не виникало відчуття вседозволеності та відсутності власної відповідальності. Не потрібно боятися попереджати дитину про те, що у разі провини вона буде покарана. При цьому необхідно бути послідовними та не відмовлятися від покарання у разі проступку. До прикладу, якщо дитина чинить супротив батьківському проханню прибирати кімнату, її потрібно попередити: «Якщо ти не прибереш свою кімнату зараз, то прибиратимеш ще одну».

Окрім того, якщо є сумніви, карати дитину чи ні, то краще не карати. Це саме правило стосується й давніх провин.

Якщо ж застосовувати до дітей фізичні покарання, це може призвести до таких наслідків як:

- підлітковий алкоголізм, наркоманія;
- формування почуття власної неповноцінності;
- психічні травми, схильність до депресій;
- інвалідність;
- втеча з дому, бродяжництво.

Методист Валентина Василівна дала зрозуміти присутнім, що наслідки фізичних покарань можуть проявитися не одразу. Однак вони, скоріш за все, будуть та справлять негативний вплив на подальше формування особистості дитини. З її словами погодилася й психолог, додавши при цьому, що іноді й покарання морально-психологічного характеру можуть бути не менш згубними.

Наприкінці ток-шоу присутнім продемонстрували декілька відеороликів, у яких показаний негативний вплив на дітей батьківських реплік, що підривають їх самооцінку. Також представлені відео ще раз привернули увагу присутніх до неприйнятності жорстоких та необдуманих покарань дитини й можливості заміни їх більш ефективними виховними методами.

Звісно, батьки кожної дитини самі обирають шляхи та способи її виховання. Проте, варто пам’ятати, що відсутність правильного підходу та відчуття міри може або зламати дитину, або сформувати у неї відчуття вседозволеності. Отож, кожен повинен обирати сам, хоче він бути для своєї дитини тираном та диктатором чи, все ж, другом, наставником, порадником та авторитетом.

Вікторія Гресь та Дар’я Коваленко, вихованки гуртка «Юний журналіст»