Без періоду вивчення елементів сценічної дії (акторської майстерності) неможлива подальша робота актора на сцені. Діти мають оволодіти арсеналом прийомів творчості, на заняттях виконувати тренувальні вправи, ось тільки тоді вся робота над образом в виставі буде проходити на професійному рівні. А це головне в роботі режисера-педагога.

Вправи на зосередженість уваги

 1.Дитина отримує будь-який предмет, який потрібно уважно розглянути: форму, колір, особливості та деталі. Предмет ховається, а дитина має розповісти те, що запам’яталось, що привернуло її увагу. Після цього предмет знову показують вихованцю, перевіряючи та порівнюючи його розповідь з характеристиками реального предмету.

2. Вихованцю пропонується уважно розглянути сусіда, що сидить поряд і запам’ятати всі деталі, а потім про все це розповісти.

В даних вправах вихованці знайомляться з близьким об’єктом, тому необхідним є пояснення того, що увага розсіюється і треба навчитися концентрувати її на близьких об’єктах.

Важливо, щоб вихованці були дійсно уважними, а не зображали увагу.

 Вправи на зорову увагу

 Ці вправи спрямовані на згуртування групи і вироблення почуття колективізму у кожної дитини.

 1.„Дзеркало”. Два вихованці стають один навпроти іншого. Одна дитина робить різні рухи, а інша, наче „віддзеркалюючи”, її повторює ці рухи.

2.„Тінь”. Одна дитина ходить по кімнаті, зупиняючись, нахиляючись, біжучи, кличучи кого-небудь жестами рук і т. п. В цей час другий вихованець – „тінь”, ходить за ним, повторюючи всі рухи, в тому ж ритмі, що робив його партнер по вправі.

Вправи на загальну увагу

1.Ведучий плескає в долоні, а діти піднімаються; двічі плескає – беруть свої стільці; тричі – ідуть зі стільцями по колу, один за одним, зберігаючи однакову відстань. Темп руху змінюється в залежності від команд педагога. По команді: ”Стій”, діти зупиняються і чекають, доки не прозвучить команда: ”Рушайте”.

На другому етапі вправи, діти мають сісти один навпроти одного в дві шеренги. Важливо, щоб вихованці не наштовхувались один на одного, не зачіпали стільцями товаришів, шикуючись в дві шеренги.

2.„Арифмометр” 15 вихованців розсаджуються півколом, і 10-ом з них роздаються цифри від 0 до 9; 5-ом – знаки: плюс, мінус, знак множення, ділення та знак дорівнює. Далі педагог приводить приклад арифметичної дії. Цифри, які були названі, встають, після них встає знак дорівнює, а потім цифри, які є вірною сумою прикладу.

Вправа на публічну самотність

 Цю вправу слід розпочати з прикладів на всі арифметичні дії, в яких присутні одинички. Потім приклади поступово ускладнювати до десятків і сотень.

Дитині пропонується ознайомитись з газетною інформацією, вихованці не зайняті у вправі, мають за завданням педагога вести будь-яку бесіду, щось пересувати, робити якісь дії, що відволікали б увагу вихованця, який вивчає інформацію. Коли дитина ознайомилась з запропонованим текстом, він має передати зміст прочитаного. Якщо вихованець правильно переказав інформацію, то він жив у „публічній самотності”.