«Люби, як душу, а тряси, як грушу», – здавна говорили про виховання дітей. Проте, у сучасних психологів часто виникають сумніви щодо доцільності подібних методів. Чи потрібно батькам карати дітей, а якщо потрібно, то як, намагалися з’ясувати педагоги Палацу учнівської молоді спільно із батьками під час ток-шоу «Батьки та діти», яке пройшло 18 листопада у актовій залі ПУМу. Захід був присвячений Всесвітньому дню дитини, який відзначається щорічно 20 листопада.
Час стрімко крокує уперед та кидає нам усе нові й нові виклики. Змінюється ментальність, звички людей, технічні пристрої. Але є речі, які незмінні упродовж багатьох епох. Одна з них – батьківська любов, що проявляється у правильному вихованні. Але чи справді для впливу на сучасних дітей підійдуть ті самі методи виховання, які застосовувалися кілька десятиліть чи століть тому?
Саме для того, аби знайти відповідь на це запитання, 18 листопада у Палаці учнівської молоді відбулося ток-шоу «Батьки та діти», присвячене темі покарання дітей.
Керівники проекту під час його підготовки провели анкетування, результати якого проаналізувала ведуча Олена Балабаш. Опитування показало, що 138 батьків із 195 респондентів вважають покарання необхідною складовою частиною виховного процесу. Із них 78 батьків підтримують фізичні покарання. А 57опитаних висловилися проти будь-яких покарань.
Яке ж ток-шоу може обійтися без гостей? Отож, героїнями стали дві мами різного віку. Одна із них виховує маленького синочка, а інша є багатодітною матір’ю, у якої шестеро дітей. Обидві вони поділилися зі спеціалістами та публікою тими методами виховання, які вважають дієвими.
Молода матуся виступила проти фізичного покарання, адже вона знає із власного досвіду, наскільки це неприємно та негативно впливає на ставлення до батьків. Проте, друга гостя висловила думку, що у фізичних покараннях немає нічого поганого, але потрібно знати межу та застосовувати їх дуже обережно. Найчастіше вона використовує морально-психологічні заходи впливу, проте не застосовує й фізичні покарання, коли вважає їх необхідними.
Після цього слово надали спеціалістам. Психолог Людмила Шокало наголосила, що не лише надмірність у покараннях, а й нав’язлива опіка також шкідлива для дитини. «Надмірна опіка теж впливає на поведінку дитини. Часто батьки просто «душать» її своєю увагою, не даючи самовиразитися і проявити себе. Звісно, ми повинні підтримувати у важких ситуаціях дитину, проте не можна повністю вирішувати за неї проблеми та нав’язувати свою думку» – коментує спеціаліст.
Далі слово надали методисту Валентині Стаднік. Вона розповіла аудиторії, що ж таке покарання, та до яких наслідків можуть призвести регулярні фізичні покарання дитини. За словами соціального педагога, карати дітей необхідно, але це повинні бути не фізичні покарання, аби у них не виникало відчуття вседозволеності та відсутності власної відповідальності. Не потрібно боятися попереджати дитину про те, що у разі провини вона буде покарана. При цьому необхідно бути послідовними та не відмовлятися від покарання у разі проступку. До прикладу, якщо дитина чинить супротив батьківському проханню прибирати кімнату, її потрібно попередити: «Якщо ти не прибереш свою кімнату зараз, то прибиратимеш ще одну».
Окрім того, якщо є сумніви, карати дитину чи ні, то краще не карати. Це саме правило стосується й давніх провин.
Якщо ж застосовувати до дітей фізичні покарання, це може призвести до таких наслідків як:
- підлітковий алкоголізм, наркоманія;
- формування почуття власної неповноцінності;
- психічні травми, схильність до депресій;
- інвалідність;
- втеча з дому, бродяжництво.
Методист Валентина Василівна дала зрозуміти присутнім, що наслідки фізичних покарань можуть проявитися не одразу. Однак вони, скоріш за все, будуть та справлять негативний вплив на подальше формування особистості дитини. З її словами погодилася й психолог, додавши при цьому, що іноді й покарання морально-психологічного характеру можуть бути не менш згубними.
Наприкінці ток-шоу присутнім продемонстрували декілька відеороликів, у яких показаний негативний вплив на дітей батьківських реплік, що підривають їх самооцінку. Також представлені відео ще раз привернули увагу присутніх до неприйнятності жорстоких та необдуманих покарань дитини й можливості заміни їх більш ефективними виховними методами.
Звісно, батьки кожної дитини самі обирають шляхи та способи її виховання. Проте, варто пам’ятати, що відсутність правильного підходу та відчуття міри може або зламати дитину, або сформувати у неї відчуття вседозволеності. Отож, кожен повинен обирати сам, хоче він бути для своєї дитини тираном та диктатором чи, все ж, другом, наставником, порадником та авторитетом.
Вікторія Гресь та Дар’я Коваленко, вихованки гуртка «Юний журналіст»